Орфографічний словник української мови. 2005.
обагрений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обагрити. || оба/грено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
обагрений — [оба/греинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови